В поневіряннях серце утішав,
Давав наснаги з бідами боротись
Бабусин двір в чубатих споришах,
Дідівський з матіолами колодязь.
Ось на ряднині мостяться ляльки
Із кукурудзи… розпустили коси.
В дитинство, не захмарене ніким,
Мене так часто спогадом відносить.
Корова з сірників та жовтяка –
Фантазія не в силах зупиниться!
Вже тягнемо із нірки павука
Приманка - з пластиліну… ось на нитці.
Нудьга нам незнайома взагалі:
Ледь-ледь зажевріє на сході ранок,
Мандруємо в ослоні-кораблі,
аж доки нас дорослі не дістануть.
Щоранку подружка, моя душа,
Несе повидло – пристрасть, ще малі бо!
Бабусин двір в чубатих споришах
Так пахне молоком і з печі хлібом.
Дитинства стежка… Спогади старі
Ведуть в сади вишневі, білопінні.
І знову чую там, коло воріт,
Дідівського колодязя скрипіння…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2021
автор: Білоозерянська Чайка