Дівчинко, ти обіцяй собі жити,
так щоби риска, ота поміж дати
мріяти вміла й шалено кохати.
Дівчинко, ти обіцяй це здійснити.
Знаєш, життя безупинно лякає…
Стишує кроки й гальмує гормони,
то враз влаштує нові перегони.
Не піддавайся: щоранку ж світає.
Ти глибина, ти безмежність і диво.
Сяй помаленьку, для сонця, для себе.
Ти полюби своє внутрішнє небо
й витри із пам’яті «це неможливо».
Дівчинко, байдуже, хто там де вештав ―
ти обирай свої власні світи.
Бо коли будеш такою, як решта,
хто ж тоді буде такою як ти?..
© Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2021
автор: Ольга Береза