За річечкою, за очеретами
Розкинулось під гіркою село,
Увінчане садами і лісами,
Що Симоненку крила надало.
І хоч не встиг він світ весь облетіти –
Ім'я поета знане всій землі,
І згадують його дорослі й діти,
І збірки не пиляться на столі.
Іду я Бієвським широким полем,
А трохи далі – Василя село,
Де доля стрілась з радістю і болем,
І серце де любов’ю розцвіло.
Де джерело, яке давало силу,
Наснагу й до поезії любов,
Безстрашність й мужність наливало в крила
Вітри долать, й летіти знов і знов.
Замріяне село стоїть у річки,
Вдивляється в далекий виднокіл:
Казкове, поетичне, невеличке,
Де України народився син.
За річечкою, за очеретами
Розкинулось під гіркою село,
Увінчане садами і лісами,
Що Симоненку крила надало.
23.11.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2021
автор: Валерій