.
Скрипка самоти
Крізь ніч тужливо плаче.
Божевільний сон.
.
Сіється мряка.
На чорній гілці ворон
Мокне в самоті.
.
Осипаються
Бузку засохлі грона.
Перший літній день.
.
Втомлена душа
Бажає відпочинку.
Усамітнююсь.
.
Котиться сонце
Перепічкою в небі.
Коло без кінця.
.
Біжу в глухомань
Туди, де ростуть сосни.
Джміль в траві гуде.
.
Прозора вежа
Із криги виростає.
Морозяний день.
.
Заколисує
Туманом осінь сива.
Біла паморозь.
Громи гуркочуть
Далеко за лісами.
Тиша над селом.
Будують храми,
Конаючи в безвір’ї.
Лицемірства знак.
Читає вирок
Суддя. Немов молитву
Творить байдуже.
Іду до тебе
По місячній стежині.
Не чекаєш. Спиш.
Сміється хлопчик,
З кошенятком граючись.
Втікає хвостик.
Калини кров’ю
Сніги зачервонились.
Поле бою тут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2021
автор: Едельвейс137