Загадковий хтось
явив сну дивний профіль.
О, Птахо Діво!
Душі таємна мрія
навіяла цей образ?
Немов перлини,
нанизані на нитки,
роси краплинки.
Павучок за ніч зіткав
На тині павутину.
Дощу нічного
краплинки кришталеві
блищать на сонці.
Ранкові хризантеми
яскраво-променисті.
«Безвухі квіти»
цвітуть в полях японських.
Мімінакуса.
«Я чую» хризантему
у відповідь назвали.
Гіллячки вгору
підносить Древо Роду.
Адорація.
Немов Оранта-Матір
до Бога із проханням.
Чарівна Хатка
на березі Байкалу.
Чудодійниця.
Всередину хто зайде -
виконує Бажання.
Зголоднілому
неспішно треба їсти.
Інакше, їжа
потрапить не в те горло,
клопоту завдавши.
Високе Небо
виховує людину.
Дорога довга.
Не пройдеш її за рік.
Не раз й життя замало.
У Колі Року
сезону переміна.
Осінь знову йде.
Завершуючись, літо
людські печалі будить.
Свої Герої
у кожному є часі:
Недобрі й добрі,
незначні і видатні.
Про славу їх Вік дбає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2021
автор: Едельвейс137