Ти завжди мріяла мати принца,
Забуваючи,- сама не принцеса,
І немає в квартирі навіть паяца.
Думала стане віку дивна окраса,
Розбились мати його намагання,
Лишилась без нього твоя траса.
Ніхто не бачить біль, страждання,
Тому що у підсумку живеш сама,
Бо не сповнились дівочі бажання.
Не можеш долі гукнути - осанна!
(Терцина)
21 червня 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2021
автор: Володимир Кепич