Ні добра ні зла
Вчинити не спромігся
Гірський самітник.
Зимою мерз в хатинці,
На сонці літом грівся
.
Світанок швидше б
Прийшов на зміну ночі.
В саду веснянім
Соловей співатиме
Поміж гілок квітучих.
.
Навколишній світ
Крізь пелену туману
Ледь видніється.
Та сонце щораз вище
Із-за гори у небо.
.
Печальні думи…
Над тихою рікою
Вечір з ніччю стрівсь.
Світлячком у темряві
Мерехтить чиясь душа.
.
Крапелька роси,
мов сон скороминущий.
Та зустріч наша
Ще швидше пролетіла,
Ніж сонце спило росу.
.
Тануть вже сніги
Й росточки зеленеькі
Вгору тягнуться.
Несмілива надія –
Побачитись з тобою.
.
Яства шукає
На мілководді бузьок .
Подібно і я
Товариша шукаю
Серед людського тлуму.
Прислухаюся:
З гірських вершин спадає
Червоне листя кленів.
Голоси вітрів
Неначе щось їм кажуть,
Прощаючись назавжди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2021
автор: Едельвейс137