Сніг сивини вкриває твої скроні
Й на мою косу падає також.
Та мої руки у своїх долонях
Ти зігріваєш, милий.То любов
Нам сили додає обом творити
І сіяти добро, немов зерно,
Щоб рясно-рясно проросло воно,
Не скаржитись на свою долю - жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський