все в них було - досвітні теплі зорі
і щастя, й сміх... допоки цвів жасмин,
здавалось, що кохання - апріорі,
та... її вуст таки торкнувсь полин,
гіркий полин, як з маминого саду,
той, що гірчив в дитинстві смак долонь,
він все б пробачив - і образи, й зраду,
все, що пекло́ б, як на живе - вогонь,
він все б пробачив, хоч не було й чо́го,
та от... зреклась, упала попід тин
та дивна суміш грішного й святого,
зима... зима... і не цвіте жасмин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2021
автор: Redivivus et ultor