Гірлянди мозку. Стежок орігамі.
Вайфаю вихід-вхід в світ-інтернет.
Людина – самостворена програма,
Комп’ютер, що сам ходить в туалет.
Дурниці закачаєш в свої диски.
Пишаєшся, мовляв, моє єство.
Буває, перемкне, на рік підсвиснеш.
Гірше, проб’є метал струмку дзюрок.
Трапляється, підхопиш чорний вірус
І розпиляєш світом затхлий сплін.
Не грузишся оновленням з ефіру.
Сам вимкнешся, а скажуть - долі згин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2021
автор: Пісаренчиха