І що ще скажеш про величну осінь,
Про шарм її, єство та епатаж?
Осіння акварель уяву гостить,
Щороку різна, а за суттю — та ж..
Ці кольори — гарячі та холодні,
М’які, контрастні, радісні, сумні —
Завжди доречні, актуальні, модні,
Близькі усім, а не лише мені.
В осінні дні, оманливо-зрадливі,
Непередбачливі, неначе вир,—
Радію сонцю та протяжній зливі.
Секрет відкрию: осінь — мій кумир!
© Володимир Присяжнюк
10.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2021
автор: Володимир Присяжнюк