***

***
Відтанцював  своє,  мій  листопаде,
А  далі  вже  хай  крутиться  зима.
В  тобі  якась  чудна  моя  відрада,
Дарма,  що  віддаляєшся,  дарма.
Так  перейшло,  а  думалося  –  вічне,
Та  й  не  усе  відплакали  дощі.
Тебе  кохала  осінь,  чоловіче,
А  ти  шепочеш:  «ліпше  помовчім».
Ти  всі  слова  порозсипав    за  вітром,
Бо,  думав,  наговоритесь  іще.
То  хто  з  лиця  сльозу  останню  витре
Тій,  що  колись  підставила  плече?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2021
автор: Леся Shmigelska