Ця ніч руйнує усі композиції світла
і ковтає безкінечністю тіло,
І всі рамки дозволеного
розсіює в далечині темряви,
І кожен біль, що спустошував,
знімає, мов брудний одяг, щоб не зчорніло
Серце, що одягає забуття,
як панцир,
щоб стихли вулкани всередині.
Бо досить ненадійної правди
обміну серцевих ритмів,
Досить ховати емоції в шумах своєї
залежності,
Досить виснажуватись від неправильних дій і роздумів -
Бо серце не підлягає обміну.
Вичерпує свої ресурси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2021
автор: Олеся Шевчук