Прямую до свого кохання,
Посеред осінньої пори.
Шлях осяває зірка рання,
Місяць усміхається з гори.
Шепоче листя так урочисто,
Барвисті вистеляє килими.
Несу в дарунок тобі намисто,
А ти в полоні юної зими.
Мої думки мила з тобою,
А серце розпалює любов.
Ще мить зустрінемось обоє,
І звільнимо пристрасть із оков.
І почуття у нас запалає,
Зілл'ються докупи наші серця.
Жагуча любов нас об'єднає,
А ми вип'ємо щастя до вінця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2021
автор: Віктор Варварич