Я так хотів би плюнути у вічі,
Тому, хто всіх цинічно обдурив!
За їх розчарування, біль і відчай,
За цей зелений, гнойовий нарив.
Але і в тих, хто блазню сліпо вірив,
Значна є доля власної вини.
Ті, хто країну в рейвах цей занурив,
Це не народу слуги – сатани!
03. 12. 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2021
автор: Мирослав Вересюк