Місяць мерехтить
Поміж дерев в верхів’ї.
Вечірні вогні.
Самотність.
Неначе груз на плечах
Приречений носити.
У повній самоті
Без друзів, без надії.
Життя у горах.
Опале листя на землі
Згрібаю в купу.
Підпалюю. Горить.
На узбережжі
Сосна шумить під вітром.
Ніч. Шаленство хвиль.
Десь поміж хмари
Сховавсь осінній місяць.
Сіє дрібний дощ.
Хоча б у сні побачити
Того, кого нема вже.
Печальні думи.
Розквітли півники,
Немов пливуть тумани.
Берегом іду.
*Яке блаженство –
прохолодний душ.
Спекота. Сонцевбивство.
То сніг, то місяць-
Зимові видозміни.
Казковість там і тут.
В широкім полі
Просторо птаху й пісні.
Політ без перепон.
Біліють
Поля снігами вкриті.
МалинОвий сонця схід.
Картина –
Очей не відірвати.
Майстерності секрет.
Розрухи чорний глум –
Війни сумна картина.
Сльози пересЕленців.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2021
автор: Едельвейс137