Де й подівся сум і сльози!
Не щипають ще морози,
Пухом стелиться зима.
Так зненацька, крадькома
Крилами залебеділа
І на землю тихо сіла.
Діти взули чоботята
Ухопили ґринджолята,
Ув очах горять іскринки,
Завернули зі стежинки,
За хатиною гора –
Казку стріла дітвора.
Накотили білі кулі,
Як було в роки минулі.
Витребеньками багаті,
Креативні та завзяті
Діти бабу коло брами
Виліпили вверх ногами.
Кажуть: «Любить фізкультуру,
Береже свою фігуру.
Баба наша молода
І здорова, хоч бліда».
Скачуть бісики-смішинки
Поміж зіроньки-сніжинки.
© Галина Брич🙂
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: Галина Брич