КАРАБАХ

Чаклуєш  небом  на  зубах
І  мружиш  сонцем  у  розвої.
А  твій  Нагірний  Карабах
Рве  надреліктові  сувої.

Затято  б’ється  за  труди
Незнаних  класиків  надгробків.
І  просить:  Боже,  відроди
Усі  відвертості  пророків.

Але  із  гір  сповзуть  віки
І  оніміють  перелоги.
І  пам’ять  спалить  всі  вінки
Й  не  дасть  нікому  перемоги.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: aleksgun