Обціловує
Лице осіннє сонце.
Щастя гормон п’ю.
П’ю щастя гормон.
У сонячних цілунках
Осінь ніжиться.
Ніжно сонце ллє
Ласку теплих променів
На моє лице.
Ховаєсь сонце
Осіннє нині в хмари
Памурно. Дощить.
Зрима далина.
У горах у Карпатах
Біліють сніги.
Утішається
Останнім цвітом осінь.
З морозом вітер.
Зупиняюся:
Для чого утікати?
Дощ вже наздогнав.
Звисає віття
Вербове до водиці.
Жабка: кум-кума…
Бурелом гуде,
Ламаючи дерева.
Страхіття ночі.
Крапелька роси
На кінчику травинки
Злякано дрижить.
Осінній листок
Засох й скрутився в рурку.
Накрапає дощ.
Сиплються з беріз
Листочки, мов монетки.
Осені скарби.
Нерозкаяний
Гріх тягярем на плечах
Все життя лежить.
Народжується
Новітній ранок. Світу
Бог дає життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2021
автор: Едельвейс137