Ти ще не зів"яла моя хризантемо,
я пізно знайшов , тебе люба в саду,
даровані осінню всі акварелі,
пелюсточки ловлять ранкову росу.
Вмивають дощі недолюблену вроду,
і вітер голубить легенькі листки,
кохання в мені,мов ріка повноводна,
мої почуття-то до серця містки.
Прикрию від холоду вправно полою,
зігрію своїм щиросердним теплом,
аби залишитись навіки з тобою,
най осінь подовше походить селом.
Благатиму зиму:"Побудь за порогом,
не смій заморозити наші серця".
Ще спробую тихо домовитись з Богом,
щоб ця хризантема, була лиш моя.
Присвячую всім хто в осінню пору знайшов
своє кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2021
автор: Не Тарас