В час вибухань надновіших зірок
Ти все блукаєш куточками неба.
І не розвіяти вічності строк.
І не схопити весь космос огребом.
Все промина серед сліз і утіх –
Світло в очах і жага у розмаї…
І не збагнути, на крилах яких
Нас між світами безмежжя тримає.
Та не згасає у серці жарінь,
Поки її ми зіркам віддаємо.
І завмирає красою таїн
Ангельський лик на обличчі твоєму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2021
автор: aleksgun