Знов на кордонах рискають ординці,
Заклятий ворог із покон віків.
Гартуйте зброю, браття-українці,
Козацький дух і лють до ворогів.
Орда звірина знов гуртує сили,
Свобода наша, це для них як смерть!
Своєї крові доста ми пролили,
Жертовник нею виповнився вщерть.
Пролита кров волає до відплати,
Полеглих душі нам кричать з небес, –
Вставай у лаву друже, сестро, брате,
Плече в плече, а руку на ефес!
Нехай відчує ворог міць і силу,
Бо під ногами в нас своя земля.
Орда у ній знайде собі могилу,
Також схороним плани всі Кремля!
Хребет орді зламаєм до коліна,
Одну з голів, зрубаємо в орла,
Щоби жила у мирі Україна
І землями своїми приросла.
08. 12. 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2021
автор: Мирослав Вересюк