Зимовий дощ нас не лякає,
Він так невтомно стугонить.
Іти до сонця спонукає
Шукати неповторну мить.
І дощ цей сковує дороги,
Сад одягає у кришталь.
Летить льодинками під ноги,
Вино холодне ллє в грааль.
Та землю Він не напуває,
Й веселки також тут нема.
Він холодом нас обвиває –
Його виховує зима.
У вітах дощик шарудить,
На шибці крижаніють сльози.
Під шум дощу природа спить,
Та дощик ув'язнять морози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2021
автор: Віктор Варварич