Уже памороззю вкрились сади,
І кришталь заполонив траву.
Зріла осінь залишила сліди,
Навіяла погоду вітрову.
Світанок вистеляє повільно,
Зорями небесне полотно.
Обрій одягається суцільно,
У прозоре, блакитне сукно.
Прохолода у кожнім провулку,
Перехожих зранку турбує.
А сріблястий морозець гуцулку,
По особливому фарбує.
А голослива птаха дрімає,
У гілках сивої ялиці.
Сонце на світанку прокладає,
Золотий струмінь до світлиці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2021
автор: Віктор Варварич