Не сни не згадуй не випитуй
Хай пам'ять-покритка мовчить
Чи немовлята її ситі
І чи відомо хто з них чий
Як хоче хай із ними грає
Та не виносить до людей
Як вовченят збере у зграю
І потай в хащу заведе
Лиш не вертається допоки
Не заростуть усі сліди
У лісі знайде вічний спокій –
У річці вистачить води
Коли ж намріє замолити
Свої приховані гріхи
Там є дуби-митрополити
На кожному – єпитрахиль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2021
автор: Марґо Ґейко