Що то з тою головою,
Пам'яті ні трішки:
То забуду , то сховаю...
То ж уже не смішки.
Якось пішла я до склепу,
Все собі купила:
Гречки килу, рису ,дріжджів пачку,
Все в пакет зложилам.
І попленталась додому
Й по дорозі думаю,
Спечу Міськові роґальків,
Ней з ґарбатом хрумає.
Прийшла , раздва роздягнулась,
В фартушок ся вбрала.
Пару яєць, маргарини,
Молочка додала.
Замісилам файно тісто,
В рушник загорнула,
І поставилам до сонця
Тай надвір майнула.
Дала свині і ціплятам,
Спуталам їндичку,
Бо з виводком вже об'їла
На буряках гичку.
І погнала я до хати,
Щоб пекти роґальки.
По дорозі ще спинилась...
Пару слів до Гальки.
Прилітаю я до хати,
Де стоїть митниця,
Розкутую рушника,-
На дні - паляниця.
Ніц не виросло , ні грама,
Що таке за чудо ?!
Може дріжджів не додала?
Дивитися буду...
Цілу хату обшукалам ,
Холодильник, креденс.
Пакет сто раз вивиртала...
Що ж то за єнтерес?
Ніби тямлю в пакет клалам,
І платилам гроші...
Певно в склепі я забула.
Голова - на воші!
Я тісто перемісила
Ще й маку додала.
І виложила на пательні
Чугунній , глибокій.
Спеклам Міськові паляницю,
Й маю чистий спокій.
Сів си Місько на дивані,
Взєв горнє ґарбати,
І моє "ізобритєньє"
Став собі жувати.
Жує , крекче , прицмакує...
Що то нині, Лизавето ,
В нас якась подія ?
Така добра паляниця,
Як на Маковія!
Я до Міська підморгнула,
А він жує з смаком...
В склепі дріжджі я забула,
Голова вже з браком...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2021
автор: Калинонька