Мовчать зірки у спорожнілій тиші
І слухають як ніч шепоче сни,
Лиш тільки дощ на вікнах пише вірші,
Торкаючись до серця, як струни.
Шепоче ніч, але чомусь не спиться,
Дивлюсь в високе небо крізь віки...
Якби ж то розгадати таємницю
Й навчитися запалювать зірки.
Ввірватися в сумне зимове соло,
І засвітити вогники надій,
Усе мине... і завтра буде знову
Яскравий неповторний день. Новий.
Пройде ця ніч, і знов засяє світло,
Лиш йти вперед, куди ведуть стежки...
Туди, де серце зможе відігрітись,
Бо хтось для нас запалює зірки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2021
автор: Юлія Л