я ніколи не міг зрозуміти
природи південно-східного вітру.
я був, як сліпа куля кохання.
я ніколи не бачив космічного моря:
я був, як закоханий джміль.
і тепер, коли випаде сум на душу,
я ковзаю зразу туди.
я ніколи нікого не цілував.
ця машина переді мною –
як двері до иншого світу.
колись я, бувало, вирощував свій,
і описував це в national querries,
та всі наукові школи
визнавали це шарлатанством.
тепер, коли мені сумно,
я посковзнуся цілеспрямовано.
я ніколи не пхав свого носа туди,
де щойно посаджено дерево чи доктрину.
і хотів би тебе просити:
сонечку, не сиди
на небі, задерши ноги,
а я тебе не покину
the slider, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=5vnYc8RBg5U
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2021
автор: mayadeva