бог дивиться жовтим допоки у паузі цій
світ завмирає як голка в копиці сіна
яку загубили чи капосники чи митці
не діє на неї сила гравітаційна
а з іншого боку вулиці скло і мета
там де стоїш піски і вербове птаство
сумний техноген обирає картон і метал
діжка його розростається в ніч гіллясто
коли ж вирушаєш бо можна нарешті йти
із гілки на гілку чи голку у тій копиці
зелене перезріває і з висоти
гнівається
зупиняє тебе
сльозиться
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2021
автор: Єлена Дорофієвська