Закрий оченята, моя невгомонна Зоря.
Нехай тобі сняться лелеки, що знову і знову
У синьому небі пливуть, мов човни по морях
І тихо співають на вушко оцю колискову.
В долонях твоїх моє серце, що б'ється, мов птах.
Тримай же його, як то можна міцніше і довше.
І вибач за те, що моя колискова проста.
Її наспівав вранці татові сонячний дощик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2021
автор: Zorg