Дозвольте собі покаятись,
Бо роки пливуть, мов хмарки.
Дозвольте собі розпрямитись
І скинуть тяжкі думки.
Дозвольте себе людиною
Відчути хоча б на мить.
Дозвольте побути єдиною -
І з Богом життя прожить.
Дозвольте не падати в ноги
Тим, хто тортурить життя.
Дозвольте усі тривоги
Сприймати, як факт буття.
Дозвольте собі, дозвольте
Бути без меж потрібною,
Без блату жити, без квоти
Серед всіх рівних рівною.
Світ навпіл увесь розколотий
Де урвища є і платО,
Бо як ви собі не дозволите,
Вам не дозволить ніхто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2021
автор: Віталій Поплавський