забудуться пейзажі в позолоті,
розв’яжуться вузли свідомих снів,
попереду - безжальний вишкіл плоті
в армованій утробі затісній_
>
попереду - холодний синтез світла
десь на межі голодної безодні,
чорнильна / інвертована палітра,
пусті полотна, погляди зісподні_
>
щоденні графіки нудної знакозміни -
стежки на кладовищі вічних істин,
гіркі отруйні сльози Прозерпіни
як ненавмисне порване намисто_
>
хмільні нащадки янгола та мавпи
несуть хрести за гри колючий окіл,
лахміття закривавленої мапи
поволі обертається на попіл_
>
сіль снігу вкриє чорнозему рани,
кисіль туману вип’є сонце мертве_
попереду – жах білої нірвани
і сіре небо, криками підперте_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2021
автор: Ки Ба 1