Пробач мені незграбність моїх слів,
якісь не зовсім вмілі компліменти,
що не сказав всього чого хотів
і був тоді чомусь занадто впертим.
Розділить час усе на після й до.
Розставить всі крапки над «і» та тільки –
не буде винуватим з нас ніхто
й не спинять біг годинникові стрілки.
І попливем рікою самоти.
Нас понесе потік розчарування.
Де слово залишалось до мети,
не проросте ніколи вже кохання.
17.12.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2021
автор: Микола Соболь