Через осоку, через полин
Ішов по степу Блудний син
Ішов до дому Блудний син
Один
Вітер в кишенях у спині ножі
Зрадили всі, він сам на межі
Час повертатись в рідний дім
Усім
Через пустелю, через ліси
Блудного сина ведуть сліди
У рідну хату яку залишив
Без слів
Розтратив спадок
Програв війну
Знайшов у болі долю свою
І без щита вертається в дім
Чийсь син
Вже сотні років і віків
Іде до дому Блудний син
Коли залишився один
Один
Після холодних довгих зим
Знову побачиш з хати дим
Тож не барися Блудний син
Чийсь син....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2021
автор: Юрген