* * *
Десь на повітряній зірці,
Наче вже не при свічах,
Я вичахаю назирці
У непреложних очах.
Знову мурую в пустотах
Карстову змову свою.
Сонцем окреслюю потай
Вічне своє I love you.
Можу спинитись на хвилях,
Доки не спить течія,
Доки світами не виляг
Простір, де сварга* моя.
*Сварга – давній слов’янський оберіг, духовний символ України.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2021
автор: aleksgun