Принишкли мрії уві сні

Принишкли  мрії  уві  сні,
Поникли  зайві  застороги,
Що  розпаляли  лиш  тісні
У  хвилі  сумнівів  дороги,
Зірвалось  у  шалений  вир  
Каміння  втілених  образ...
Надія  лиш  на  покоління
Які  приходять  замість  нас.

Принишкло  все:  просторе,  кволе,
Що  марнувало  нашу  волю.
Ми  ж  лиш  литаврами  дощів
Зібрали  люті  злої  долі.
Суцвіття  див,  суцвіття  й  поштовх
Нас  вже  чекали  в  новім  році,
Та  поки  прийде  долі  сполох,
Зневіра  тисне  гнітом  досі  

Й  принишкли  мрії  уві  сні,
Мов  не  було  їх  понад  міри.
Вірші  затихли  та  пісні
Очікуючи  знову  віри...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2021
автор: Володимир Науменко