Ми покладаємо надії та віримо в майбутнє.
Клекочуть в небі наші мрії, з дитинства незабутні.
Ми прагнем знань, добра і світла та жити хочем в мирі,
Відкриті, важні, непомітні, привітні, чемні, щирі.
Кому потрібна ворожнеча, протистояння, чвари?!
Виснажливе та руйнівне – загроза для Держави.
Об’єднує завжди мета, співдружність розквітає,
Та справедливість всю спільноту зближає і єднає.
До всього треба дорости. Веде завжди еліта.
А наша, як ти не крути, сидить біля корита.
Її не здвинуть і домкратом. І що з нею робити?
Під маскою вже демократа будуть кровину пити.
Чудес у світі не буває. Дорослими ми стали.
Коли в країні свині правлять, то й горе всіх спіткало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2021
автор: Тетяна Верес