Шипшина на морозі,
буяти вже не взмозі.
Віти під вітром коливаються,
ще силу мають, не ломаються.
Кущі гнуться, туляться один до одного -
так вкупі легше вистояти,
сніжні кучугури в заметіль.
Природа також відчуває тривогу та біль.
Такої суворої зими,
ми також не пам`ятаємо,
тепло вдягнутися не забуваємо.
Лютий - лютує,
та березень на нього вартує.
Чаклує красне сонечко,
коли заглянути до нас у віконечко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2021
автор: Svitlana_Belyakova