Миколай іде у хату

В  зимовий  час,у  цій  порі,
Чудовий  вечір  на  дворі,
Туман  все  небо  закриває,
А  навкруги,мов  день  без  краю.

Лежать  засніжені  поля,
І  ліс  під  снігом  вже  дрімає,
А  десь  на  санях  Миколай,
До  нас  з  дарунком  вирушає.

Хоч  може  зараз  ще  не  спиться,
Цікавість  відганяє  сон,
Бо  хочеш  знати,подивитись,
Що  лишить  в  тебе  під  вікном.

Але  ця  ніч,неначе  казка,
Чекаєш  завжди  в  Бога  ласки,
Дарунок  є,бо  дочекались,
Можливо  і  на  більше  сподівались.

Комусь  цукерочки,  печенько,
А  хтось  цибулю  й  не  маленьку,
Комусь  від  всіх  і  на  відміну,
Приніс,поклав,лишив  поліно.

Хто  як  у  нього  заслужив,
Слухняним  був,чи  завинив
Усіх  сьогодні  не  минає,
Бо  і  духовний  дар  лишає.

Бо  принесе  в  торбині  щастя,
Удачу  і  фортуну  має,
Комусь  під  подушку  удасться
А  десь  в  порозі  залишає.

Комусь  підкаже    де  це  взяти,
Бо  шлях  веде  усім  до  хати,
Бо  ніч  Святого  Миколая,
Нікого  зовсім  не  минає.

Тож  я  тебе  приспати  хочу,
Щоб  в  сон  скоріше  вирушала,
Та  і  Святому  Миколаю
Дарунок  вкласти  не  мішала.

Хай  дуже  мило  й  міцно  спиться,
Ніщо  у  цьому  не  мішає,
Він  прийде  точно  подивитись,
Твої  заслуги  оціняє  ...

19.12.2021
Pero@

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2021
автор: Pero