Миколай йшов сьогодні окопами
і тужливо так стало йому,
називаємось ніби – Европою,
зупинили московську чуму.
Не просили нічого у дідичів
ці потвори – глухі та німі!
І буржуйки в землянках, і світочі
резервісти робили самі.
Не багато благаю у Господа.
І на серці не маю олжи.
Миколаю, молю тебе, досвіту
Ти солдату життя вбережи.
19.12.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2021
автор: Микола Соболь