Пориви вітру.
На стежці під ногами
Побите листя.
Пориви вітру
помалу затихають.
Дивлюсь у вікно.
Діставшись лісу,
затих нестримний вітер.
Тиша на полях.
Поміж листочків
Вербиці над водою,
Тихо вітер спить.
Скажений вітер,
До лісу долетівши,
Стримав норов свій.
Пориви вітру
Знесилились помалу.
Легкий шелест трав.
.
Снігами крутить
Оскаженілий вітер.
Завиває звір.
Гілля ламає
І кидає додолу
Лютий вітрюган.
Краплинка крові
На кінчику колючки.
Серце зойкнуло.
Зазеленіло
В старім ставку латаття.
Жаба кумкає.
Вишневим цвітом
Наповнений світанок.
Сонце блиснуло.
Ночую в саду
Під білоцвітом вишні.
Сняться гарні сни.
Сонечко встає
За дальньою горою.
Вишень білоцвіт.
Дзвенять цикади.
Відгукуються срібно
Дзвіночки сині.
Густіють трави
в лугах. Аж ось рослинка
з листочком одним.
На одне лице
У травах маргаритки.
Килим польовий.
О, незрівнянний
В красі триденний місяць.
Милування ніч.
Весна дарує
Поетові натхнення.
Віршований світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2021
автор: Едельвейс137