Бувають люди хмари

Бувають  люди  хмари
Бувають  люди  грози
Бувають  люди  сонечка
Що  гріють  у  морози

Бувають  люди  леза
Бувають  люди  жала
Що  ранять  в  саме  серце
Вбивають  без  кинджала

Бувають  люди  гори
Високі  і  холодні
А  є  людиська  камені
Із  самої  безодні

Усі  ми  люди  різні
Не  схожі  ні  на  кого
І  в  кожного  із  нас
Завжди  своя  дорога

Одних  веде  угору
А  інших  в  підземелля
Комусь  низеньке  небо
Комусь  висока  стеля

Для  кожного  із  нас  
Відпущені  хвилини
Є  міра  для  людей
Є  міра  для  тварини

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2021
автор: Юрген