Намагаюся
Клубок розтормосити
Думок поснулих.
Безвольно воля скніє
В зими снігах холодних
.
Стрілою в душу
Слова: Вкраїна гине.
Сон, а чи ява?
Повірити не сила –
Реальність дій шокує.
Шалений вітер
Вночі поміж будинків
Розганяє сни.
Натомість дум тривожних
На душу зграя впала.
Без причини сміх
Узявся десь раптово.
Стримання нема.
Лиш хай сльоза печалі
До тебе не приходить:
Отож, на здоров’я, смійсь!
Вісточки летять
З далеких закордонів
Радісні й сумні.
Одні несуть утіху,
Інші – ріки сліз гірких.
Йду до Утрені
Богові з подякою
За минулу ніч.
Благословення прошу
Прожити день в здоров’ї.
Розвиднюється.
Зустрічаю віршами
Богом даний день.
Нікому не дозволено
Його не шанувати.
ОПТИМІСТИЧНО
.
Не безвихідний
День березневий нині.
Сонце із-за хмар,
Нарешті, проглядає,
Сподівання втрачені
З відсотком повертає.
.
Повертається
весна моя пісенна.
Бадьориться дух.
У день прийдешній Слово,
Народжене любов’ю,
З перемогою іде.
.
Заохочує
Мене співати Слово.
-Нуж бо, починай!
В унісон із весною,
Дуетом з соловейком
Хай зазвучить твій голос!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2021
автор: Едельвейс137