Йду до храму молитися, мамо, за тебе,
відлетіла душа, а ти в серці жива.
Моя пісня, мій янголе, лине у небо,
а любов в кожнім слові і щира й свята.
Я до Господа Бога в молитві благаю,
у риданні гіркому схилюсь до хреста.
Ти пробач мені, мамо, за що і не знаю,
може, щось не сказала, а щось не змогла.
Приспів:
Ой погасла ясна зоре,
Боже,Боже, яке горе,
гірка втрата серце крає -
серед нас тебе немає.
На весні вишневим цвітом,
теплим дощиком і вітром,
білим птахом, ясним сонцем
ти поглянь в моє віконце.
Мати Божа, у тебе прощення благаю,
хай до раю безвинна душа відліта,
там до вічності в мирі і спокої буде
і для Господа Бога пісень заспіва.
І добром засівати мене вчила мама,
щоби нива життя була щедра й рясна,
віру в Бога, молитву мені залишила,
найдорожче у спадок, що є віддала.
Автор Зоя Журавка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2021
автор: Зоя Журавка