Грудневий сніг,та тільки чи надовго,
пішов лапатий забілив двори.
Чорні дерева у задумі строгій,
нарешті у зими з"явилися сліди.
В вечірній час була хурделиця,
засіяла поля,дороги і стежки,
мороз побільшав і під ноги стелиться,
степами нашими забігали вітри.
І діти враз на вулицю,до дива.
за снігом скучили,чи буде ще?
Такі рум"яні і такі щасливі,
в забави зимньої радісне лице.
Село тепер як чорно-біла птаха,
чекає що там завтра,через день.
І сивим димом в небо хати,
в душі мотив засніжених пісень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2021
автор: Не Тарас