У гаю калина пишна і багряна
- Прилітай, кохана, посидь коло мене!
Розкажи, кохана, як тобі живеться,
Який із нелюбом нектар життя п’ється…
- Розкажу, мій друже, розповім, соколе,
Бо часто літаю сльози лити в поле.
Ой гірка то доля, прісна і нелюба,
Як життя в неволі без любого друга…
- Як бути, кохана? Що серцям робити?
Так доля вже склалась… треба жити… жити!
Калина річ чує - листви аж зітхання...
Й на волі не солод, коли без кохання!
В гаю на калині голубочків пара…
Зігріє їх сонце, чи нависнуть хмари?
В.Ф. - 25.07. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2021
автор: Веселенька Дачниця