Окрилена мрією,
натхненна надією.
Серцем люблю, сумую.
Обманюю себе,
що буде все значно інакше,
вірити хочу в Життя краще.
Не боюся зірочкою впасти - згоріти,
а боюся полетіти до безсмертя,
не вимоливши у Господа милосердя.
Без біди - не звуть,
у щасті - забувають,
тільки рідне пам'ятають.
Серце ж стукає і не мовчить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2021
автор: Svitlana_Belyakova