Чумацькая дорога між зірками,

Чумацькая  дорога  між  зірками,
Чумацькая  дорога  між  зірками,  
І  ясний  місяць  в  очі  задививсь
Та  знов  дзвенить  душа  степів  піснями
Дубочок  до  хатини  прихиливсь.
Ти  міцно  спиш,  в  казковому  полоні
Під  хатою  схилилася  блакить
І  сняться  тобі  степовії,  дикі  коні,  
Страшна  й  велична  і  чаклунська  мить
А  може  ми  жили  колись,  мій  друже?
І  все  оце  що  бачим  вже  було?
Бо  ж  над  селом  так  сяє  місяць  ясно,  -
Мов  сотні  років  він  світив  в  рідне  вікно.
У  те  вікно,  що  світом  незборимим
Вертає  душі  наші  в  рідний  гай
У  те  вікно,  де  теплі  були  зими,
Серця  чисті  ,  де  наш  дитячий  рай.
Не  знаю,  чи  постукаю  я  знову,
Бо  там  вже  не  чекають  як  колись
Але  ще  чую,  чую  колискову,
У  ній  пісні  чумацькії  сплелись
Анфіса  Букреєва-Стефко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2021
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)