Не приходи до мене більше снами,
Не потривож розмірене життя.
Розбіглись долі різними світами
І, більш не стрінуться - невороття.
Не приходи, не зігрівай думками...
Не згадуй щастя, болю чи тепла.
Між нами відстань (міряю роками),
Між нами прірва - сумом поросла.
Не приходи, я більше не чекаю.
Не відчуваю радості, тривог...
І ці думки сміливо зустрічаю.
Мене почув, змилосердився Бог...
Забрав із серця і думок той камінь,
Якого прагнуть більшість із людей.
Тепер я вільна у своєму ж храмі,
Не вириваючи себе ж з грудей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2021
автор: Ксенія Фуштор