Минула осінь...Тихим падолистом
По жмені роздала себе усім,
Розсипалась калиновим намистом,
Дарами щедрими благословила дім...
Красою серце світу запалила,
Турботою про нього пройнялась,
Любові слід у тому залишила
Й печаллю-розставанням пролилась...
Здійснилася...Палала і згорала-
Творила світ із безлічі ідей,
Добром і теплотою сповивала
Для затишку, для блага, для людей...
Відбулась осінь...В визначений час
До Божого престолу відлетіла
Тим янголом, яким зійшла до нас
І силою небесною зігріла.
-Спасибі, осене!- хай лине тобі вслід
За щедрість,за добро - Осанна!
А з неба падав, падав перший сніг-
Благоволінь нових небесна чиста манна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2021
автор: Зінаїда Супрович